Суперкубок во Львове. Как это было

Прогулюючись у день Суперкубка України рідним Львовом, атмосферу свята відчув вже за 5 годин до матчу, наближаючись до серця міста. Потужні  вигуки - «Слава Україні! – Героям Слава!», «Україна – понад усе!»,  чулося за 200 метрів від площі Ринок. Сам Ринок був рясно заповнений патріотичними уболівальниками: більшість людей одягнули футболки з національною символікою, зберігаючи динамівські атрибути у вигляді невеличких символів, скажімо,  емблеми на футболці або намотаного  на руку шарфа. Координував дії фанівської спільноти лідер Карпатівської «торсиди» Тарас Павлів. Гіпсовий «Путін», замотаний у целофан,  був готовий до походу на «Арену Львів». Разом з усією громадою  маленький диктатор взяв участь у фанівській ході на стадіон. 

 

На «Арену Львів» краще завжди приїжджати  заздалегідь. За дві години до матчу утворилися непрохідні автомобільні  «корки», так що ми із Олегом Собуцьким змогли проскочити прилаштувавшись до колони із двох автобусів, котрі везли команди на гру. Отак  нам просто пощастило. 

 

Уже за традицією до початку гри були відзначені «найкращі люди» минулого сезону. З усіх нагороджених  природно не могло бути на «Арені» найкращого гравця минулого сезону дніпропетровця Євгена Коноплянки, а от всі решта були – Мірча Луческу (найкращий тренер), Луїс Адріано (найкращий бомбардир), Сергій Болбат (найкращий новачок), Юрій Можаровський (найкращий арбітр). Андрій Пятов (найкращий воротар). На полі, щоправда, з усіх відзначених зі стартовим свистком вийшов лише Адріано. 

 

Прелюдія перед початком матчу за Суперкубок була просто грандіозною. Велетенський прапор із зображенням емблем команд і «лого» самого матчу під час виконання гімну перетворився на гігантський синьо-жовтий прапор. Традиційно для міста Лева «Ще не вмерла…» співали всі – гучно, натхненно - проймало наскрізь! Приємно вразив задум організаторів: капітани «Динамо» й «Шахтаря» - у футболках, розкроєних на два клубні кольори – білий і помаранчево-чорний, як на плакаті матчу. 

 

Галичани ще до матчу не забули вшанувати загиблих за волю України, вивісивши написи: «Вічна шана та поклон до землі тим, хто загинув за країну свою». А з протилежного боку арени замайорів  заклик: «Хай мирне зоряне небо запанує над нашим Донбасом». 

 

Гравці почали хвацько! Обидві команди одразу показали зуби: Сергій Рибалка вирішив зі старту сезону доводити справедливість свого виходу у стартовому складі, жорстко зустрічаючи суперника у центрі поля. Пристрілка-перевірка від Ярмоленка гостроти не принесла. 

 

А от «Шахтар» з 9-ій хвилини влаштував динамівцям штурм. Після подачі гірниками першого  у матчі кутового динамівці  забули Срну, той вдарив потужно, але Шовковський виручив. Другий поспіль кутовий «Шахтаря» посилив натиск донеччан, які серйозно притиснули суперника. Стадіон тим часом змінив «Хто не скаче – той москаль» на  «народну» про Путіна.  Динамо відбивалося у ці хвилини дуже важко. Однак таки  відбилися, і  за кілька  хвилин Шевчук збив Ярмоленка неподалік штрафного майданчика. Але  розіграти штрафний небезпечно киянам не вдалося. 

 

А от Гладкий, вийшовши  сам-на-сам з Шовковським на 19-ій хвилині міг  забити у місті, яке за останній час стало йому близьким… Але не зміг – трохи змазав. 

 

Динамівці відповіли небезпечним прострілом з правого флангу – Ракицький виніс м’яч на кутовий. За кілька хвилин потужно приклався до м’яча, знову ж таки справа, Калитвинцев – тут уже клас показав Каніболоцький. У першому таймі гірники справляли краще враження, граючи гостріше.

 

Відтак на другий тайм «Динамо» вийшло зарядженим і одразу захопило ініціативу.  Ярмоленко міг забити майже одразу після відновлення гри – виручив Каніболоцький. Згодом динамівці знову отримали право на небезпечний штрафний по центру – удар Драговича влучив просто у стінку. Класний пас видали партнери на Мбокані – удар з лету в африканця не вийшов. Здавалося, що «Динамо» треба ще трохи притиснути суперника і буде гол. 

 

Але… Проявилася алогічність футболу. Своє слово сказала індивідуальність. Львів однозначно для Гладкого не чуже місто. Екс-нападник «Карпат» відзначив своє повернення у гірняцький клуб яскравим перофоменсом. Вигравши один за одним два єдиноборства – у Драговича і Даніло Сільви,  Сашко вийшов сам-на-сам і виявив дива холоднокровності, обігравши Шовковського і відправивши м’ячик у порожні…

 

Динамівці, яких Львів підтримував дуже палко, традиційно заспівавши гімн України під кінець матчу, намагалися створити моменти і впритул наблизилися до гострого моменту, але так його і не організували.  

 

А під кінець матчу Лукман Аруна подарував м’яч Болбату, який миттєво віддав пас на хід Марлосу. Екс-харків‘янин не втратив нагоди продемонструвати свою техніку і голом відзначити дебют у «Шахтарі», з легкістю перегравши дует Аруна-Макаренко. Вийшла ще одна індивідуальна майстерність від донецького клубу і подвійний удар від різних дебютантів – «нового-старого» і просто нового. 

 

«Шахтар» переміг, показавши кращу якість гри, хоча «Динамо» не відмовиш у бійцівських якостях. Сезон розпочався. Переможний заспів краще вдався у чемпіонів України, однак це лише початок, так що корекції по ходу обов’язково будуть. 

 

Львів засмутився поразкою динамівців, але водночас був втішений тим, що Суперкубок України, нарешті, завітав до столиці Галичини. Тепер тут чекають на матчі збірної та сподіваються на фінал Кубка України.